Після повномасштабного вторгнення Росії на нашу територію багато українців подивилися на звичні речі з іншого погляду, з патріотичного. У багатьох ніби прокинувся націоналізм. Комусь згадалися твори Т. Г. Шевченка, Лесі Українки й інших українських поетів та поетес, які закликали до боротьби проти окупації нашої держави. Хтось, перебираючи речі вдома, звернув увагу на літературу часів Радянського Союзу, яка несла пропагандистські ідеї, та вирішив її позбутися. Були й ті, хто відмовилися від російськомовних книжок, які роками припадали пилом на полицях. Багато молодих матерів викинули казки, написані ворожою мовою, щоб часом не навчити свою дитину того, що непотрібно.
Російської літератури у домівках людей та у національних бібліотеках зібралося чимало. Хтось здавав її на макулатуру, хтось розпалював нею котел чи камін, хтось відніс на смітник, а хтось віддавав на утилізацію. Багато людей намагалися позбутися всього ворожого, що може нагадати окупаційний режим або нести пропагандистські ідеї.
На Волині знайшли спосіб, як з користю позбутися російських книжок. Що з них виготовили, яка ситуація у бібліотеках, книжкових крамницях та школах, дізнайтеся на lutsk.name.
Як влада боролася з російською літературою
У 2022 році Верховна Рада України розробила закон 2309-IX про заборону ввезення й розповсюдження російських книжок на території України. Тільки довелося чекати рік, поки його підписав президент Володимир Зеленський. Така затримка мала свої причини.
- На території України мешкають російськомовні меншини. Повна заборона російської літератури могла порушити їх права, що небажано під час воєнного стану. Тому текст закону був надісланий інституції Європейського Союзу, щоб визначити, чи можуть його норми вплинути на виконання зобов’язань щодо захисту мовних прав меншин.
- Закон не відповідав 24 Статті Конституції України.
- Перед підписанням закону потрібно було ухвалити кілька постанов, щоб врегулювати питання російських книжок.
Згідно з законом 2309-IX, забороняється ввезення в Україну видавничої продукції, яка виготовлена у Росії, Білорусі та на тимчасово окупованих територіях України. Під заборону потрапили книжки з творами, автори яких були громадянами Росії у будь-який період після 1991 року.
Закон 2309-IX набрав чинності 1 січня 2023 року й зобов’язав книгарні вилучити всю заборонену літературу.
Російські книги у бібліотеках Волині
На Волині у бібліотеках вилучили російськомовні книги з відкритого доступу. Поступово їх списали на макулатуру.
У Волинській державній обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олени Пчілки до повномасштабного вторгнення Росії було близько 60% російськомовної літератури різних напрямків. Вилучення книг почали з тих, які пропагують війну, насильство, релігійну та національну ворожнечу. Потім прибрали книги російських авторів, які публічно підтримали агресію проти України. Читачам не видають літературу заборонену державою. А російськомовні романи замінюють на твори українських авторів.
У Волинській обласній бібліотеці для юнацтва не тільки вилучили російські книги, які стояли на полицях, але й оголосили збір ворожої літератури. Ініціаторами ідеї виступили читачі, проте, першими непотрібні книги принесли журналісти. Отримані гроші після утилізації передали на потреби українських військовослужбовців. У бібліотеці залишився невеликий відсоток російськомовних книжок технічного напрямку, які поки що не перекладені українською мовою. Їх перенесли у сховище.
Прибрати книгу з бібліотеки не так просто, адже для цього потрібно її списати. Тільки тут виникла невелика проблема. Згідно з нормативами, романи та детективи можна списувати тільки через 20 років. Залишається або тримати книги у сховищі, або переглянути правила списання, щоб пришвидшити процес позбавлення непотрібної літератури.
Як утилізували російськомовні книги на Волині
У місті Ковелі зібрані російськомовні книги переробили на туалетний папір. Це екологічно, і з користю для суспільства. Літературу для паперу приймали у міському хабі “Ватра”, який заснували українські захисники Олександр Філон та Максим Бурда. Це були найкращі друзі й військовослужбовці, які загинули, захищаючи Україну.
Ідея утилізувати непотрібні книжки виникла у волонтерки громадської організації UA Resistance Foundation Дарини Панченко. Вона хотіла допомогти своєму чоловіку та його брату, які з перших днів широкомасштабного вторгнення боронять нашу державу. Збір коштів закрили швидко й на них купили два автомобілі для військових. Проте волиняни продовжували приносити літературу, за це їм як сувенір дарували рулон туалетного паперу, зробленого з російських книг.
Як переробляли російські книги
Зібрані книги активісти відвезли на Ковельську паперову фабрику для перероблення. Саме там з них виготовили туалетний папір. Перед утилізацією книги пройшли кілька етапів обробки. З них обов’язково зняли обкладинки й передали на різання та подальше перероблення. З макулатури створили велику бобіну, з якої нарізали папір на менші частини. Продукція вийшла екологічно чистою, адже до неї не додавали барвники чи інші речовини.
З книги середньої товщини виходить один рулон туалетного паперу. Всю виготовлену продукцію відправили на фронт.
Російська література у шкільній програмі
Учні 6-11 класів на уроках зарубіжної літератури у межах шкільної програми вивчали творчість російських письменників. У деяких творах траплялися прорадянські наративи, які у майбутньому можуть зашкодити світосприйняттю молоді. Міністерство освіти і науки запропонувало оновити шкільну програму шляхом вилучення або заміни творів російських авторів.
Зі шкільної програми вилучена творчість О. Пушкіна, І. Крилова, А. Чехова, М. Лермонтова, М. Булгакова, Л. Толстого, І. Тургенєва, І. Буніна, О. Мандельштама, В. Некрасова, О. Блока, Ф. Достоєвського, О. Грибоєдова, В. Бикова, О. Гріна, В. Маяковського та інших. Російських авторів замінили на зарубіжних письменників, а твори підібрали з урахуванням вікових особливостей учнів та відповідно до літературного процесу.
У шкільній програмі є твори письменників, які писали російською мовою, але їх творчість і життя були тісно пов’язані з Україною. Це М. Гоголь, Т. Халілов та В. Короленко. Залишили також твір М. Булгакова “Собаче серце”, Ільфа і Петрова “12 стільців” та А. Кузнецова “Бабин Яр”.
Чи є російська література у книгарнях Луцька
Закон 2309-IX передбачає покарання адміністративно-господарськими санкціями тих, хто розповсюджує книжкову продукцію з Росії, Білорусії та з тимчасово окупованих територій України. Це штраф, розміром у дві мінімальні заробітні плати за перший подібний випадок, а розміром у десять мінімальних заробітних плат — за кожен наступний. Тож, мало хто ризикне пропонувати покупцям заборонену літературу.
У Луцьку є чимало книгарень, тільки за часів воєнного стану у них значно змінився асортимент. Розглянемо деякі з них.
- У книгарні “Є”, яка має найбільший асортимент друкованих видань у місті, відсутні книжки, написані російськими авторами.
- “Буква” також немає книг російською мовою, а також зарубіжної літератури, яка перекладена російською.
- “Клуб сімейного дозвілля” пропонує багато книг у різних жанрах, крім тих, які надруковані російською. Продавці зазначили, що книжок російських авторів у них немає і не буде.
- “Дім книги” має широкий вибір навчальної та художньої літератури, тільки російськомовні книги тут не пропонуються.
Відмова від російської літератури — це ще один крок до ставлення незалежної та незламної України.