“Кропива ти моя, кропива”: історія банкрутства Волинського шовкового комбінату

Лідером легкої промисловості Волині тривалий час вважався Луцький шовковий комбінат ПрАТ “Волтекс”. Завод відігравав важливе значення у розвитку галузі у всій західній частині України. Підприємство досягло найбільшого успіху 80-х роках XX століття та зберігало виробничі потужності у першій половині 90-х років, але поступово внаслідок економічної кризи 90-х років та безвідповідальності менеджменту прийшло в занепад та збанкрутіло, пише lutsk.name.

Гігантські можливості 

Важливе підприємство текстильної промисловості засноване у 1977 році. Спочатку це була Луцька меланжева прядильно-ткацька фабрика. Від 1988 року вже діяло виробничо-торговельне шовкове об’єднання. У 1992 році його знають як державне підприємство «Волтекс». 

У структурі підприємства виробництва (прядильне, оздоблювальне, ткацьке), окрім того, функціонували допоміжні служби. Здійснював щомісяця понад 20 розробок нових костюмів та декоративних тканин. Різноманіття продукції дозволило підприємству активно реалізували товари та отримувати відповідні кошти.    

Комбінат регулярно виробляв різноманітні види тканин: із вмістом льону (зокрема вишиті костюмні), фільтрувальні, поліефірно-віскозні, декоративні, для вишивання. Підприємство також випускало вироби, спецодяг, основи під штучні шкіри тощо. Найвищі показники виробництва були досягнуті у 1981–89 роках. В Україні від 1990 у зв’язку з економічними проблемами розпочалося різко знижуватися темпи виготовлення продукції. У 1997 році показник складав 1 мільйонів погонів метрів на рік.

ПрАТ “Волтекс” функціонував у Луцьку, який пов’язаний з усім західним регіоном та Польщею розвинених автомобільних та залізничних доріг. Це дозволяло постачати продукції до інших міст доволі швидко та стабільно.    

Це одне з найбільших підприємств на території України. Об’єкт є єдиним по перероблюванні штапельних волокон. Об’єкт отримав замкнений цикл: випускає різні види пряжі, готові та сурові тканини.

Під час виробництва фахівці встановили обладнання для виготовлення пряжі по кардній системі прядіння. Виробництво надавало можливість випускати різні за художнім оформленням та структурою конкурентоздатні тканини. Обробне устаткування надає тканинам різні властивості: негнучкість, незначне зсідання, обробку “Тефлон” та інші.

“Волтекс” виготовляв значну кількість продукції у різні періоди. Переважно строкаті та гладкофарбовані поліефірні, віскозні, поліефірно – віскозні та з’єднані з натуральними волокнами тканини. Асортимент продукції:

  • пакувальні тканини;
  • платяно-костюмні тканини;
  • полотно голкопробивне;
  • фільтрувальні тканини;
  • полотно неткане прошивне;
  • прокладка взуттєва.

На підприємстві випускали тканини різних вагових категорій. Виробничі потужності підприємства – 33 мільйони погонних метрів у рік. Персонал отримав високу кваліфікацію для участі у виробництві продукції. У 1995 році підприємство отримало міжнародну нагороду Gold Globe за конкурентоспроможні та високоякісні тканини.  

За незалежності 

У 1994 році відповідний наказ регламентував створення ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс”. Американські фірми “Політекс-Корпорейшн” та “МЖЛ-Корпорейшн” – 25 та 24%. Державна частка у цей період складала 26,22 відсотка. Причини кризи називалися різні. Зокрема йшлося про інфляційні процеси, невдалу реструктуризацію, невиконання інвестиційних зобов’язань основних власників. З 2002 року змінилася кілька разів й форма власності  підприємства. На основі об’єкта утворився ЗАТ “Волинський шовковий комбінат”.

З цього моменту відбувається загальне скорочення виробництва. Поступово зростають борги із заробітної платні працівникам.

З 2003 року відбулося певне відродження підприємства. Виробництво поступово зросло до 1,4 млн погон м тканин.   

Комбінат функціонував на загальній території близько 37 га. Орієнтовна чисельність співробітників на підприємстві склала близько 3 тисячі осіб.

Виробнича потужність підприємства – 12 млн погон. м тканин на рік. Країни СНД, США та Європи отримували понад 50% продукції, яка експортувалася. Колекція тканин комбінату 2002– 04 отримала 14 нагород на міжнародних фестивалях та виставках. Менеджмент налагодив активну співпрацю з українськими дизайнерами.

Керівництво Кропиви 

Лучани пам’ятають бізнесмена Олександра Кропиву з 2006 року. До діяльності, яка виявилася досить скандальною, не була байдужою щонайменше половина міста. Він придбав найбільшу луцьку котельню, яка надавала послуги 40% осель лучан. Влітку того ж року люди на тривалі місяці лишилися без гарячої води через фінансові негаразди підприємства.

Прізвище бізнесмена пов’язане з іншою сумною історією, а саме банкрутством «Волинського шовкового комбінату». Під його керівництвом підприємство занепало.

З публічного життя міста згодом він зник. Лучани все ж побачили його у політиці. Бізнесмен у 2010 році раптово очолив місцевий осередок кличківського УДАРу, що здивувало багатьох виборців, адже репутація представника політсили очевидно не була на високому рівні.

Олександр Кропива веде сторінки у соцмережах. Можна побачити на його облікових записах жваве життя. Світлини розкішного життя закордоном рясніють на його сторінці. Містяни незадоволені тим, що колишній керівник найбільшого підприємства розважається та не отримав ніякого покарання за свої дії. 

Банкрутство 

Банкрутом Луцький шовковий комбінат «Волтекс» оголосили після десятирічного простою. Згодом усіх працівників звільнили. Лучани незадоволені тим, що завод занепав, а його роботу не можна було продовжити. Містяни обурені відсутністю відповідальності для керівників та менеджменту.

Судова інстанція порушила відповідне провадження ще у 2006 році. Врятувати підприємство спробували у 2009 році. Спроба виявилася невдалою, а підприємство оголосили банкрутом. Згодом відкрити ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначили арбітражного керуючого Ігоря Василюка.

Під час засідання суду керівник правління «Волинський шовковий комбінат» заявив про ліквідацію підприємства. Борги виплачували роками. Загалом на це пішло десятиріччя. 

Суддя Ірина Кравчук вислухала посадовицю та ухвалила рішення стосовно винесення постанови визнати ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» банкрутом та призначити ліквідаційну комісію. Працівники установи оголошували скарги щодо заборгованості з виплат. Доля підприємства була невизначеною. Тодішній керівник Кропива заявив, що борги за червень-липень погасили, а загальна заборгованість зменшилася у двічі. 

Голова підприємства пояснював, що процес перетворення у ткацько-оздоблювальну фабрику було запущено. Виявилося, що конкурувати з турецькими та китайськими виробниками неможливо. Прядильного виробництва не було зовсім, на підприємстві залишиться працювати до 400 осіб.    

Втручання чиновників не здатне було змінити цей процес, оскільки підприємство є закритим акціонерним товариством. У ньому немає державної частки. Численні скарги людей залишилися фактично без відповіді. Чиновники рекомендували створити відповідну ініціативну групу на підприємстві. Завданням її представників було захищати інтереси працівників, та ставати на облік у центр зайнятості. 

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.