Волинь у 30-х роках пережила чимале природне лихо. Аномально сніжна зима 1932 році спровокувала не бувалий підйом води і у річках та водоймах. Внаслідок цього рівень води в річках значно піднявся і регіон затопило. Найбільше постраждали Луцьк та Ковель, пише lutsk.name.
Передумови та гідрографічні мережі
На початку 30-х років фахівці провели оцінку гідрографічних мереж. У архівах зберігся відповідний план центру Волинського воєводства. Оглядовий характер базувався на візуальному аналізі. У Луцьку Стир зазнав певних природних змін. Річка дещо розширилася у Старому місті, а гирло змінювало свої параметри в міру випрямлення.
Така ситуація уможливила появу нових вулиць: Бернардинської та паралельної між Старим містом і єврейським цвинтарем. Іншою трансформацією стало відрізання одного з рукавів річки на ділянці від західних кордонів історичного центру. Притоки Стирця перетворилися на “мертвий” рукав річки. Згодом повінь 1932 року вплинула на цю локацію мінімально.
Картометричні вимірювання, проведені на плані 1930-х років і плані XXI століття, дозволили зробити оцінки розміру гідрографічної мережі, тобто довжини всіх водотоків і їх щільності на проаналізованій частині міста. Підраховано довжину водотоків, їхню густоту та площу водосховища в межах сучасного міста. Загальна протяжність водотоків і каналів у 1930-х років становила 18,6 км і на сьогодні зменшилася на 1,2 км. Уточнена густота річкової мережі як, середню відстань від води визначали методом Вілгата.
На фото пошкодженого мосту видно, яку силу мала паводкова хвиля, що, в свою чергу, може бути важливим формування нових рукавів річки, заповнення існуючого русла транспортованим матеріалом. “Де-факто” це змінило русло річки.
За складеними картографічними матеріалами, гідрографічна мережа Луцька на межі XIX та XX століть зазнавала постійних трансформацій. Це було продиктовано адаптацією природних умов середовища для потреб міста, що постійно зростало. Висихання болотистої долини Стиру, зарегулювання її русла та менших водотоків мали створити нову, важкодоступну поки що простір для будівництва будинків, доріг тощо. Створення нових водосховищ створило можливість легкого і швидкого доступу до води, використовується як для господарських потреб.
На архівних кадрах також помітно, наскільки постраждав Луцьк. Місто на світлинах радше схоже на Венецію. Велика кількість води не одразу дає змогу розгледіти архітектуру головного населеного пункту Волині.
Повінь 1932 року вплинула на подальший розвиток гідроінфраструктури у місті. Архітектори складали план робіт відповідно до потенційних катаклізмів.
Наслідки для економіки
Масштабна повінь відбулася 7-8 квітня 1932 року. Саме у цій дні зафіксували абсолютні максимальні показники води в річці Стир. Він сягав – 5,15 м. Наслідки на фото цілком очевидні. Світлини зробили фотографи з Кракова, які прибули зафіксували руйнування у центральній частині Луцька
На світлинах зображений й Ковель. Зокрема місцевий стадіон K.S. Hasmonea. Цілком очевидно, що перші поверхи будівель були затопленими.
Масштабна повінь спричинила затоплення 17 головних мостів. Ще 20 таких конструкцій отримали пошкодження. Близько 50% усіх посівів на Волинському Поліссі були втрачені, тому для фермерів та сільського господарства катаклізм виявився серйозним ударом. Постраждали у значній кількості й приватні будівлі волинян. Кількість пошкоджених споруд не відома.
Результати повені завдали казні Волинського воєводства збитків на кілька мільйонів злотих. Це величезна сума для тих часів. Держава частково покрила завдані збитки із бюджету, проте не повністю.