Шацький національний природний парк: історія його створення та в чому його унікальність

Цілюще повітря, величні задумливі ліси, срібна озерна води, піщані пляжі… Малюючи в уяві таку картинку, уявляєш тихий і спокійний відпочинок на природі. Такий у Шацькому національному природному парку, відомій пам’ятці Волині, гарантований. Тут дивовижні краєвиди, які зачаровують своєю неповторною природою, пише lutsk.name.

Історія створення Шацького національного природного парку

 Ця унікальна екосистема складається із болотно-озерно-лісових комплексів і за своєю площею у Європі є найбільшою, про це розповідається на сайті Шацького національного природного парку. Він був створений 28 грудня 1983 року відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР задля збереження Шацьких озер, раціонального використання унікальних природних умов. Розпочав свою діяльність 1 квітня 1984 року. Спочатку він займав площу 32515 га, у 1999 році її було збільшено до 48977 га.

Шацький національний природний парк визнаний і на міжнародному рівні. За Рамсарською конвенцією водно-болотні угіддя перебувають під охороною, оскільки мають міжнародне значення як територія існування і розмноження водоплавних птахів. 

У 2002 році парк внесений до біосферних резерватів ЮНЕСКО. У 2012-му на його території створений  міжнародний трилатеральний біосферний резерват «Західне Полісся», до якого увійшли шацькі угіддя разом із прилеглими польськими та білоруськими. Це дає можливість зберегти унікальність біологічного різноманіття.

Варто зазначити, що парк не лише природоохоронний об’єкт, а й ще й науково-дослідна установа. Її працівники проводять дослідження, результати яких використовуються при плануванні заходів із рекреації, збереження та відновлення природних екосистем та процесів, що відбуваються в них.

Води з боліт наповнюють озера

Болота в Шацькому парку хоч і мають невелику рекреаційну роль, та є невід’ємною частиною унікальної природи озерного краю та мають величезне значення для науковців. Зазвичай переважають автотрофні та низинні. Перехідні та верхові зустрічаються на міжозерних територіях. Багато з них – це ботанічні об’єкти, у яких зростають рослини, занесені до Червоної книги України.

Із рослин найбільше є очерету, рогозу, осоки. У верхових болотах зростають сфагнові мохи та низькорослі сосни. Під охороною в них перебуває росичка – червонокнижна рослина-хижак.

Болота відіграють величезне значення у наповненні озер водою: вони її затримують і віддають їм у посушливі періоди. Проведена у 1960-1980-х роках меліорація мала негативне значення – призвела до значних змін у природних комплексах, зокрема рівень води в озерах став падати, а площі боліт зменшилися. Аби не допустити їх втрати, у 1995 році на площі 440 гектарів розпочалося відновлення боліт на ділянці поблизу озера Кримне. У 1998 році вдалося це зробити на озері Люцимер, у 2000-му – на Острів’яному та Пулемецькому.

До заповідної зони парку входять лісові болота Втенське, Мошне, Довге-Кругле, масив між озерами Острів‘янське та Пулемецьке.

Світязь – наймальовничіше і найбільше озеро парку 

На території парку знаходиться понад двадцять три озера, загальна площа котрих становить майже 6400 гектарів. Вони мають різне походження. Але більшість є льодовиково-карстовими, про що свідчить притаманний для таких рельєф дна водойм. Деякі створені давніми льодовиковими процесами. Живлять озера напірні та грунтові води, а також атмосферні опади. 

З’єднує їх між собою величезна кількість меліоративних каналів. Вода в Шацьких водоймах гідрокарбонатно-кальцієва з невисокою мінералізацією. 

Великі за площею озера парку це – Люцимер, Пулемецьке, Луки. Але Світязь з-поміж них є наймальовничішим і найбільшим. Іноді його ще називають «Українським Байкалом». Його площа становить 2600 гектарів, максимальна глибина — майже 60 метрів.

Води, зруйнувавши вапнякові породи, у ньому створили своєрідну мережу печер. Вони та природні процеси сприяють тому, що Світязь постійно оновлюється та очищається. Через це він є числі найчистіших озер в Україні. Тільки уявіть: дно можна побачити на глибині аж до шести, а то й восьми метрів. Світязька вода багата на гліцерин та срібло, які сприяють швидкому загоєнню ран та рубців після операцій.

Піщаний берег озера Світязя довжиною понад 30 кілометрів використовується для відпочинку. Чиста вода приваблює туристів, які можуть оселитися у зведених навколо водойми котеджах та пансіонатах.

http://shpark.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/YUriy-Boyko_Svitiaz.jpg

До речі, Світязь у 2008 році потрапив у номінацію «Сім природних чудес світу» та став переможцем.

Світ фауни багатий і унікальний

 Оскільки територія Шацького національного природного парку недоторкана та збереглися унікальні природні умови, то це сприяло активному розмноженню типових представників дикої фауни. Тваринний  світ багатий та різноманітний. Найбільше лісових і водно-болотних звірів. Тут водиться дикий кабан, європейський лось, борсуки, річкові видри, лісові куниці, лисиці, козулі. Серед них чимало червонокнижних: звичайна чапля, малий лебідь, жовта чапля, горностай, пугач.

http://shpark.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/losya-foto.jpg

Загалом на території парку водиться 347 видів хребетних тварин, зокрема 57- ссавців, 241 – птахів, 7 плазунів, 12 – земноводних,  30 – риб.

Тут можна й зустріти вовка, відстріл якого на території парку є заборонений. Чимало і червонокнижних тварин. Серед них горностай, борсук, кутора мала, котрі стал досить рідкісними.

http://shpark.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/vovk_viki.jpg

Шацьке поозер’я облюбувала численна група хребетних птахів. Під час перельотів з місць зимівлі і до місць гніздувань, і навпаки, воно стало для них своєрідною зупинкою. У цьому мальовничому куточку природи проходять і перехрещуються два міграційні шляхи – Біломорсько-Балтійський-Середземноморський та Поліський широтний. У весняно-осінній період тут може бути аж 80 тисяч птахів, серед яких найбільше качок, гусей, лиски, норця великого, білої чаплі, лебедя-шипуна.

http://shpark.com.ua/wp-content/uploads/2021/12/lebedi-na-ozeri-Somynets-avtor-Evelina-YEvdokymova-scaled.jpeg

Серед них чимало і рідкісних, які занесені до Червоної книги України – аж 37 видів птахів. Так, очеретянка прудка, яку можна зустріти у парку, практично зникаючий вид у Європі.

Парк багатий на різні види земноводних і плазунів. Найчастіше можна зустріти живородячу ящірку, вужа звичайного, тритона гребінчастого, черепаху болотну, гадюку, мідянку.

 Риб нараховується аж тридцять видів! Серед них товстолобик, канадський сомик, вугор річковий. 

Більше половини заповідника – ліси

У Шацькому національному природному парку нараховується аж 807 видів рослин. З них 70 культурних стали дичавіти.

Загалом у ньому 40 відсотків флори Українського Полісся, і аж 70 – Західного.

Загалом тут представлено близько 40% флори всього Українського Полісся або 70% флори Західного Полісся. 50 видів рослин та грибів є представниками Червоної книги України. Серед них росичка англійська, журавлина дрібноплода, лілія лісова, меч-трава болотна та інші. А ще в ньому знайшли реліктові болотні мохи, які є досить рідкісними.

Більше половини заповідника займають ліси, площа котрих 27450 гектарів. В основному це березові і соснові, котрі багаті на різноманітні дари природи. Але є й ліщинові, дубово-грабові та дубово-соснові. У них зростають такі ягоди, як журавлина, малина, ожина, чорниця. А під час «тихого полювання» можна назбирати білих грибів,  маслюків, лисичок, підберезників. Загалом зростає 70 видів різних грибів.

http://shpark.com.ua/wp-content/uploads/2021/11/ID_2019_05_31_148069.jpg

Неподалік озера Острів’янського шумить ялиновий ліс. Це ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Ростанський ялинник. Його площа становить 10,4 гектара. Він знаходиться під охороною. У ньому збирають насіння для посіву і вирощування молодих дерев ялини.

Фото: Евеліни Євдокимової, Івана Думи, із сайту Шацького національного природного парку 

Get in Touch