Волинська екологія: які найбільші проблеми турбують місцевих?

Сучасний стан екології - ледь не найбільша проблема не лише Волинської області чи України, а усього світу в цілому. Майже кожна країна розв’язує проблеми з кліматом та навколишнім середовищем. Наша область теж має низку екологічних загроз, які можуть обернутися для кожного з нас великою катастрофою. Lutsk.name підготував ТОП найбільших проблем у Луцьку та в області разом з ІА "Конкурент" та "ВолиньPost" .

Видобуток бурштину

Волинь, на сьогодні, є однією з найбільших областей (ще Рівненщина та Житомирщина) в яких зосереджені основні запаси бурштину. Деякі українці називають ці території Бурштиновою народною республікою, адже тут живуть за власними правилами.

Всім відомо, що законодавством видобуток бурштину не врегульовується та й відповідні органи не завжди бажають занадто перейматися пошуком та затриманням бурштинокопачів.

Декілька років тому, Національним антикорупційним бюро України було відкрито так звану “бурштинову справу”. В ній основними фігурантами виявилися колишні народні депутати Борислав Розенблат та Максим Поляков. Проте, їхня провина до нині не доведена.

На державному рівні питання заборони видобутку бурштину так і не було вирішене. Так, у 2015 році, Арсеній Яценюк ініціював ліцензування цієї діяльності, а закон щодо цього повинен бути ухвалений тогорічним урядом. Проте, закон не прийняли й незаконний видобуток продовжився.

За три роки, після невдалої спроби Верховної ради прийняти закон, Володимир Гройсман заявив, що і цього разу уряд не зможе розв'язувати дану проблему. За словами прем’єр-міністра, можливості врегулювання видобутку бурштину дуже обмежені.

Насправді, з точки зору довкілля, екології, через дії бурштинокопачів страждають волинські ліси та дуже пошкоджується грунт. Станом на 2019 рік видобуток цієї скам’янілої смоли призвело до пошкодження більш ніж шести тисяч гектарів землі в чотирьох областях.

Петро Тєстов, аналітик міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина”, зазначив, що дії бурштинокопачів не лише пошкоджують грунт та винищують ліси, а й болота, забруднюються водойми, знищується гідрологічний режим.

Внаслідок незаконного видобутку бурштину та його збуту, ціни на нього значно знизились. Люди, розуміючи це, починають займатися іншою незаконною діяльністю - вирубкою лісів.

У 2019 році, Президент України заявив, що нелегальний видобуток бурштину - екологічне лихо. Зокрема, Володимир Зеленський наголосив, що ця проблема набула ще більших масштабів. Адже українські ліси стають більш схожі на пустелі.

видобуток бурштину

Вирубка лісу

Не менш жахлива проблема сучасності. За останні роки площа лісів суттєво зменшилася. Такі дії спричиняють паводки. В європейських країнах та Сполучених штатах Америки вирубка лісу це нормально, адже там враховуються усі аспекти охорони природи. Що не скажеш про Україну. На жаль, волинські ліси знищуються масово та цілком не аргументовано.

У 2018 році було проведене дослідження організації з Великої Британії щодо корупції деревини в України. Earthsight визначила, що саме наша країна є найбільшим постачальником нелегальних лісоматеріалів в Європейському Союзі.

У 2017 році обсяг імпорту української деревини сягнув позначки більше ніж один мільярд доларів. Зокрема, визначено було, що 40%цієї деревини було продано незаконно.

У документі зазначили, що покупцями стали великі іноземні компанії: 3 найбільші виробники панелей із дерева, найбільший виробник паперових виробів та один з найбільших європейських виробників пиломатеріалів.

вирубка лісу

Сміттєзвалище

На території області накопичилося понад два мільйони тонн відходів. На початку 2020 року відбулося засідання постійної комісії з питань екології Волинської обласної ради, під час якої розповідали про дії, які забезпечать суттєве зменшення цієї цифри. Зокрема, мова йшла про будівництво сміттєпереробного або сміттєспалювального заводу. Як зауважили під час обговорення - план є, але інвесторів немає.

Лучани скаржаться на сміттєзвалище, яке утворилося прямо в центрі міста. За Драматичним театром, у приміщенні колишніх громадських туалетів вже кілька років вирує нестерпний сморід від відходів. Зокрема, містянами відзначалося, що у цьому місці є не лише “гори” сміття, а й шприців.

Скандальне сміттєзвалище у Брищі не менш “болюче” для селян та жителів навколишніх сіл. Лише за декілька місяців 2019 року п’ять разів викликалися слідчі, аби допомогли на законодавчому рівні розв'язувати цю проблему. Проте, безуспішно.

Юрій Крась, директор департаменту ЖКГ Луцької міськради, розповів, що цей полігон побудований із низкою порушень. Зараз, фільтрати не викачують, не перекопують тіло сміттєзвалища та усі відходи витікають за його межі. 

сміттєзвалище

Сморід

Жителі обласного центру вже не один рік страждають від нестерпного смороду. Причиною цього, можливо, є поля фільтрації заводу “Біо-Пек” та зливи спиртового заводу. 

У 2019 році спиртзавод перевіряли, а точніше відходи, проте, сама організація не працювала на момент приїзду комісії. За офіційними даними, барду з заводу зливають у луцьку каналізацію. У водоканалі запевнили, що ці відходи регулярно перевіряють та порушень не виявлено. Журналістами було надіслано офіційний запит до підприємства, але Луцькводоканал відповів, що така інформація є лише на спиртзаводі. Там, своєю чергою запевнили, що уся необхідна документація знаходиться у водоканалі.

У тому ж 2019 році експертами наукового парку Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління "Чорнобиль" була проведена власна перевірка підприємств, які можуть бути носіями смороду у Луцьку. Спиртовий завод став одним з перших. Одразу ж після перевірки, представники виробництва запевнили, що їхній завод не є джерелом нестерпного запаху. Проте, офіційна інформація експертів відрізняється від тієї, яку надали у Луцькводоканал та на спиртзаводі. Незалежними аудиторами було виявлено, що рівень хімічного споживання кисню (ХСК) перевищує норму у п’ятдесят разів - 32250 мг/л, а водоканалом заявлено 115 мг/л.

фільтраційні поля

Світязь

Найбільше озеро України потребує термінового розв'язання проблеми, адже рівень води у ньому зменшується. Це питання не аби як хвилює не лише волинських екологів та місцевих мешканців, а й загальноукраїнських експертів. 

Експерти водного господарства Волинської області наголосили, що обміління озера Світязь можна зупинити. Все, що необхідно - повна реконструкція меліоративних систем.

Ростислав Кравчук, керівник Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області розповів, що востаннє реконструкція систем проводили двадцять років тому. З 1989 року проблем з обмілінням не було. 

Зокрема, робочою групою та науковцями було досліджено проблему обміління озера Світязь та виділено три основні причини:

  1. Зміна клімату;
  2. Неефективність функціонування меліоративних систем;
  3. Розробка родовища “Хотиславське” (Білорусь).

Розв'язання цих проблем та збереження водойми потребує чималих коштів. Тому, Волинська обласна державна адміністрація повинна звернутися до Міністерства енергетики та захисту довкілля України з пропозицією розробки спеціального проєкту та залучення чималих коштів. 

Капітальний ремонт меліоративних систем буде проводитися коштом Державного агентства водних ресурсів України. Їхня вартість - понад десять мільйонів гривень. Проте, для того, щоб підготувати усю необхідну документацію та отримати гроші, потрібно триста тисяч гривень, які, сподіваються експерти, їм виділять з обласного бюджету.

обміління світязя