Пасічник з багаторічним стажем Анатолій Камельчук з Камінь-Каширського району, що на Волині, робить вулики з очерету. Понад двадцять таких творінь він має на своїй пасіці. Очерет — це рослина, якої багато в регіоні, адже вона росте на колишніх болотах.
Для прискорення виробництва вуликів пасічник винайшов спеціальний станок. Конструкція складається з вертикальних стійок, які підтримують горизонтальні бруси. Станок допомагає зручно укладати очерет та утрамбовувати його, щоб уникнути щілин, пише сайт lutsk.name.
Трохи історії
У стародавні часи бджолярі виготовляли вулики з природних матеріалів, які доступні у місцевості. У регіонах з багатою рослинністю використовували очерет, адже він дешевий. Згодом такі вулики поступилися сучасним матеріалам. Повернення до забутих технологій має свої причини:
- Очерет не потребує додаткової хімічної обробки та не містить шкідливих речовин. Він є екологічно чистим матеріалом, що створює гарний плацдарм для виготовлення органічного меду.
- Вулики з очерету є комфортними для бджіл. Вони гарно працюють та розвиваються у цих умовах. Матеріал зберігає відповідний рівень температури та вологості, що важливо для життя медоносних комах взимку.
- Дешевий матеріал, який за якістю не поступається дерев’яним виробам.
Очерет гарно утримує тепло та не накопичує вологу. Це запобігає розвитку грибків та цвілі у вулику. Взимку у таких домівках бджоли не потерпають від морозу й вологи. Очерет не вбирає жодних запахів та не горить, що є привабливим для бджіл. Влітку вулик тримає прохолоду і комахи можуть працювати у ньому протягом всього дня.
З розвитком технологій вулики з очерету втратили свою актуальність, поступившись аналогам з деревини. Повернення до забутої технології дозволяє економити на виробах із сучасних матеріалів.
Як пасічник почав майструвати вулики з очерету
Кілька років тому Анатолій Камельчук побачив відео, у якому бджоляр демонстрував процес створення вулика з очерету. Він вирішив спробувати зробити виріб самостійно, адже рослини у селі багато.
Для виготовлення вулика очерет пасічник заготовляє взимку. У цей період рослина суха. Він йде до найближчого ставка чи озера з лопатою, пробиває лід та скошує очерет. Рослину складає у снопи, а вдома ретельно перебирає.
Очерет має відповідати певним вимогам: мати більш-менш рівну форму та бути не надто товстим. З об’ємним стеблом важко працювати. Трубки не еластичні й під час роботи можуть тріснути. Пасічник підрізає рослину до однакового розміру та пропускає через саморобний станок. За кожен підхід він робить по одній стінці вулика завтовшки п’ять сантиметрів. Стінки він скріплює шурупами, закріплює рейками, а на дах вкладає звичайну бляху. За день Анатолій виготовляє один вулик. Собівартість такої поробки у 6-7 разів менша за дерев’яний аналог.
Пасічник помітив, що вулики з очерету гарно зберігаються, адже до них перестали лізти миші. До дерев’яних виробів небажані гості мали справу щозими. Вони гризли дерево та будили бджіл. Через це комахи стресували та споживали більше меду із запасів.
Догляд за вуликами
За вуликами з очерету потрібно правильно доглядати, щоб продовжити їх термін придатності та забезпечити комфорт бджолам. Варто дотримуватись кількох правил:
- Вулики потрібно регулярно перевіряти на наявність шкідливих комах.
- Встановлювати їх необхідно на рівній поверхні з достатньою кількістю сонячного світла.
- Взимку варто накривати вулики утеплювачами.
- Підтримувати їх в чистоті, щоб зберегти здоров’я бджіл.
У разі необхідності можна застосувати органічні засоби захисту вуликів від клопів або мікробів.