Рибалки Волині пишаються водоймами краю. Хрінницьке водосховище – одне з місць, яке має попит й серед відпочивальників, оскільки на берегах розташовані оздоровчі комплекси та бази відпочинку. Зимові паводки, рясні осінні опади та тепла зима впливають на ситуацію з оцінкою наслідків функціонування водойми та впливу на екологію краю, пише lutsk.name.
Географія
Хрінницьке водосховище створено на ріці Стир у 1957 році. Головна мета – забезпечення гідроелектростанції, а також для риболовлі та відпочинку. Розташована водойма в межах районів Волинської та Рівненської областей.
Площа водосховища – 1830 га (18,3 км²). Глибина складає від двох до шести метрів, на річищі та ямах річки є й більшою. За період свого існування кілька разів спрацьовувалось (спускалось). У травні 1989 року фахівці зафіксували у нижньому б’єфі карстову воронку неподалік греблі. Внаслідок цього повне спрацювання водойми здійснили до мертвого об’єму. У 1999 році на водопідпірній греблі водосховище наповнили водними ресурсами.
Хрінницьке водосховище у Рівненській та Волинській областях є найбільшим водним об’єктом штучно створеним. З самого початку свого існування воно вважається є одним з основних рибопромислових об’єктів. У виловах екологи нарахували близько 28 видів риб.
На водоймі діють правила загального користування, тому любительське рибальство безкоштовне. Заборона на вилов риби діє під час весняного нересту.
Вплив паводків та дощів
Для найбільшого водосховища рясні опади створюють значний клопіт, адже зимовий паводок суттєво підтоплює сільськогосподарські угіддя та будинки волинян. Ростислав Кравчук, керівник Волинського обласного управління водних ресурсів, неодноразово заявляв, що ситуацію вдається нормалізувати завдяки відповідним заходам на заплавах трьох річок: Стоходу, Прип’яті та Стира.
У колишньому Ратнівському районі рівні теж вже майже досить часто фіксують високі у зв’язку з потеплінням, коли тане сніговий покрив. Така тенденція спостерігалася традиційно на території й Любашівського району, де були затоплені понад тисячу гектарів.
Для виконування води у цій локації працює 10 помпових станцій. Внаслідок підтоплень збитки фіксують досить значні. Посіви вимокають, тому досить часто значний відсоток урожаю просто втрачається.
Весняна повінь особливо загрожує будинками волинян. Зазвичай наприкінці лютого фахівці прогнозують, якою ситуація буде надалі. Рівні ґрунтових вод бувають дуже високі, так само як й певні рівні у річках. У січні випало менше опадів – 70-80% від показника норми. У 2017 році майже двічі опади перевищували сталий показник. Ситуація склалася таким чином, що настав паводок.
Переважно страждають північні райони краю. Луцьк та Луцький район також потрапляють у зону ризику, адже Стир теж повноводний. Територія у селі Рованці біля річки, що заселена приватними садибами, іноді перетворюється на своєрідну Венецію.
Хрінницьке водосховище також впливає на рівень води у Стиру. Головна річка Волині вийшла на заплаву у колишньому Маневицькому районі, поблизу містечка Колки.
Фахівці регулярно фіксували перевищення показників води у водоймі. Річкової загрози це не спровокувало, але триває будівництво ближче до берегів, у заплави заходять відповідні споруди щодо перешкоджання потрапляння води. В районі водозабірної свердловини луцького водозабору почали будівництво. Фахівці мають намір побудувати захисну дамбу від річки Стир, помпову станцію. Це дуже вартісно, тому роботи не надто активні. Потрібно буде постійно відкачувати воду через високий рівень ґрунтових вод.
У 2013 році вода зі Стира вийшла з берегів і затопила пляжі та луг. Тоді ситуація була критичною. Рівненська АЕС функціонує завдяки саме водосховищу у Хрінниках. Припущення щодо ймовірного прориву дамби цілком реальні.
Щороку комісія з фахівців служби надзвичайних ситуацій, водогосподарників буває у цій локації. До перевірок долучаються й рибалки. Експерти відвідують водойму, щоб розробити порядок пропуску повені. Територія водосховища займає 1830 гектарів, частина з яких – це волинська територія. Функціонує на балансі комунального підприємства “Стир” (Демидівська районна рада). З роботу дамби теж відповідає місцева громада.
На ній діє шість шлюзів для паводкового водоскиду і два для надходження води до гідроелектростанції. Якщо води дуже багато, то шлюзи для паводкового водоскиду починають все ж відкривати. Та частина, де ці шість шлюзів, там є пошкодження, тріщини, сочиться вода. Така ситуація існує роками. Представники комісії зверталися до рівненських колег та пропонували ініціативу щодо проведення ремонту. Водолази робили підводне обстеження і на підставі їхнього висновку районна влада створювала проєкт для ремонту греблі. Його вартість близько 18 мільйонів, але це було кілька років тому. Звернення були й до волинських депутатів, але це компетенція Рівненської області. Збитки у разі прориву дамби будуть і для громад Волинської області. За підрахунками, близько 26 населених пунктів у чотирьох районах області будуть частково підтоплені.
Небезпека водосховища
Водосховище у Хрінниках побудоване ще у 50 роках минулого століття. Конструкція здатна витримати серйозні навантаження, але у разі прориву постраждають великі міста. В першу чергу йдеться це стосується Луцька та Рожища.
Вартість ремонтних робіт поступово зростає. Для фахівців вже треба перераховувати проєктну документацію. Відповідним службам потрібно встановлювати стабільне фінансування разом із місцевими бюджетами. У перегляді діяльності водосховища іноді певні чиновники не зацікавлені. Для Волині, якщо спустити водосховище, надто великої проблеми не буде. Внаслідок цього постраждають люди, які там живуть, мають заробітки.
Водосховище на початку 90-тих років ХХ століття вирішили спустити. Проводили капітальний ремонт на певних ділянках. Тоді річище заросло чагарниками. Наприкінці 90-тих сховище було знову наповнене водою, але вже потребує ремонту.
Осушення без ремонтних робіт можна проводити. Сучасні технології дозволяють це роботи, тому водойму можна не спускати. Є методика, яка дозволяє спеціальний розчин закачати у тріщини. Роботи можуть провести водолази.
Контроль за рівнем води
Хрінницька ГЕС отримала зобов’язання у періоди нерестової заборони не допускати через гідротурбіни відповідного пониження рівня води. У разі зростання показника до критичної межі (200 см) фахівці мають здійснювати додаткове відкриття бокових затворів.
Законодавчі норми передбачають, що в рибогосподарських водних об’єктах показник води повинен бути достатнім для забезпечення життєдіяльності гідро біонтів та природного відтворення. Зміна рівнів води у водних об’єктах погоджується з представниками центральної структури виконавчої влади. Ці чиновники контролюють та реалізують державну політику у сфері рибного господарства.
Документація свідчить, що гідроенергетичні підприємства в обов’язковому порядку зобов’язані дотримувати встановлених правил експлуатації водосховищ. Також йдеться про дотримання режимів накопичення та спрацювання запасів води.