Юрій Шумовський – відомий український археолог, священник, науковець, письменник, педагог та музейний діяч. Здається неможливим таке поєднання захоплень, однак феномен Шумовського до сих пір залишається загадкою. Значну частину свого життя Юрій Шумовський провів на Волині, досліджуючи регіон із різних аспектів. Про його дослідження, життя та діяльність ми розповімо у нашій статті на lutsk.name.
Біографія Юрія Шумовського
Юрій Шумовський народився 23 березня 1908 року у селі Мирогоща Дубенського повіту Волинської губернії (сьогодні це Рівненська область) у родині священника. Родина Шумовських – багатодітна: Юрій був наймолодшим із шести дітей та єдиним, хто продовжив сімейну священницьку традицію.
Освіту Юрій Шумовський почав здобувати у Дубенській гімназії, а згодом у Кременецькій духовній семінарії. Ще з юних літ Юрій Шумовський зацікавився археологією. У своїх спогадах Шумовський згадував:«Я страшенно був закоханий в археологію, яка властиво, вивела мене в люди і на світову арену». Мрія стати археологом супроводжувала Шумовського значну частину життя, до тих пір, поки талановитий науковець не почав її реалізовувати. Саме тому Юрій Шумовський продовжив навчання в цій галузі. У 1932 році Юрій Шумовський переїхав до Варшави, де навчався у Варшавському університеті на магістра теологічних наук. Уже через два роки, у 1934, Юрій Шумовський був одним із делегатів із Волині у Варшавському археологічному музеї, якому вдалося знайти рештки палеомастодонта в селі Вілігори біля Рівного.
Педагогічна діяльність
У Варшаві Юрій Шумовський довго не затримався: він отримав призначення у семикласну державну чоловічу Дубенську гімназію, де викладав Закон Божий. Паралельно Юрій Шумовський служив священником у декількох соборах, а також став шпитальним капеланом.
На початку 1930-х років Юрій Шумовський разом зі своїм колегою – викладачем французької мови Мечеславом Шульмінським стали ініціаторами створення регіонального повітового музею у місті Дубно.
Упродовж одного навчального року 1934-1935 Юрій Шумовський викладав українську мову у початкових класах та релігію у Рівненській приватній гімназії. Він був одним із педагогів, хто підтримував виховання патріотизму та національної гідності у дітей. Юрій Шумовський був справжнім патріотом своєї країни. Він разом із видатним Нілом Хасевичем видавали часопис «Ватра», де друкувалась талановита молодь. У лютому 1935 році Юрій Шумовський провів першу панахиду, яку присвятив полеглим героям у бою під Крутами.
Паралельно Юрій Шумовський викладав у початковій школі імені Івана Мазепи у Дубно. Згодом працював у декількох гімназіях Ковеля та школах у Здолбуневі і Рівному.
Археологія у житті Шумовського
Займаючись релігійною та просвітницькою діяльністю, Юрій Шумовський присвячував вільний час археології. У 1938 році Юрій Шумовський отримав звання доктора із археології. Він блискуче захистив наукову роботу на тему «Доісторичні погребельні культи на Волині».
Паралельно Шумовський був делегатом Варшавського археологічного музею, де представляв Волинь. У період із 1934 по 1940 роки Шумовський проводить археологічні дослідження у рідному селі. Там він знаходить унікальні крем’яні знаряддя праці та кераміку, яка датувалась періодом Трипілля. Також Шумовського вдалося відкрити рідкісне поховання неолітичного періоду на Волині. Про свої відкриття Юрій Шумовський згадував у спогадах: «…я відкрив прекрасно збережені гроби, поховання з неолітичного періоду… один гроб з двох скелетів чоловіка і жінки… Трохи далі на схід від знайдених гробів … знайдені були мною і тілопальні гроби т. зв. Лужицької культури з урнами, що містили в собі перепалені кості. Крім цього гробу, я ще відкопав гріб культу огня, бо в ногах покійника стояв гарний глечик з орнаментом «полум’яних язиків».
Юрій Шумовський був одним із перших науковців, хто розпочав археологічні дослідження на території Дубенщини та прилеглих населених пунктів. Його знахідки стали справжнім відкриттям у всьому світі. Більшість знахідок Шумовського знаходяться у музеях Луцька, Львова та Дубно.
У 1940 році Юрій Шумовський обійняв нову посаду – археолог у Рівненському історико-краєзнавчому музеї. Паралельно Шумовський продовжував організовувати дослідницькі експедиції. Зокрема неподалік Млинівського району, на межі з Волинською областю, Юрій Шумовський знайшов рідкісні курганні поховання, унікальні прикраси, знаряддя праці з різних матеріалів та монети, які датувалися різними періодами. Особливо цінною знахідкою Шумовського була монета, яку виготовили перші християни.
Однак плідну дослідницьку діяльність Юрія Шумовського перервала Друга світова війна. Він потрапив у списки підозрюваних та чудом врятувався від радянських репресій.
Діяльність під час війни
Під час німецької окупації Юрій Шумовський отримав доручення відкрити у Рівному обласний музей. До 1941 року Шумовський обіймав посаду завідувача історичного відділу у Рівненському музеї, а з 1942 – посаду очільника музею. Саме Шумовський активно займався збереженням рідкісних музейних експонатів та пам’яток. Шумовський зміг добитися від німецької влади спеціальний дозвіл, який захищав експонати музею від пограбувань та знищення.
Паралельно Юрій Шумовський займався краєзнавчо-пошуковою роботою. Зокрема у 1942 році у селі Новий Двір Шумовський знайшов давні артефакти доби неоліту та кістки давнього предка мамонтів і слонів. Окрім цього, Юрій Шумовський займався активною публіцистичною діяльністю: він друкувався в газеті «Волинь». Найвідомішими його працями того часу були статті «Праісторія Волині», «Дещо про місто Рівне», «Село Городок у минулому», «Село Мирогоща» та інші.
Життя за кордоном
У лютому 1944 року, після звільнення Рівного радянськими військами, Юрій Шумовський зі своєю родиною переїжджає за кордон. Більше він ніколи не повернеться в Україну.
Деякий час він проживав у Польщі, згодом переїхав у Німеччину. У перші роки еміграції Юрій Шумовський був військовим капеланом. Згодом він став археологом у Фрайбурзі.
У 1948 році Юрій Шумовський знову переїхав: цього разу до Франції. У Парижі Шумовський почав службу у кафедральному соборі. Згодом влаштувався на роботу в Інститут палеонтології. Уже у березні 1951 року Юрій Шумовський отримав доручення від Французького Інституту Чорної Африки поїхати в археологічну експедицію у Судан.
Юрій Шумовський став першим українським дослідником Африки. Про досягнення на експедиції у Судані можна дізнатися у статті Є. Цимбалюка «Як археолог із Волині натрапив на слід племені Мойсея». Результати експедиції також буди опубліковані у багатьох іноземних працях та виданнях, завдяки чому Шумовський здобув світове визнання.
У Франції Юрій Шумовський за величезні досягнення та наукову працю отримав низку почесних орденів та вчений титул «Почесний Легіонер Честі». Міжнародна Академія Наук у Парижі обрала Шумовського очільником української секції академії. Окрім цього, Юрій Шумовський став членом Асоціації істориків у Франції.
Через деякий час Юрій Шумовський переїхав до США, де продовжив свою дослідницьку та педагогічну діяльність. Юрій Шумовський був почесним членом багатьох міжнародних конгресів. У США Юрій Шумовський написав свій найвідоміший твір – спогади «Зруйноване гніздо, чи Історія однієї священицької родини на Волині».
Юрій Шумовський прожив довгих 95 років. Він помер 22 січня 2003 року у Сполучених Штатах Америки.